Кодеин Purple Drank Борисоглебск

Але, братишка, держись! Вот расскажу тебе историю, как я купила закладки и поработала в стремном магазине. Там были хипповые наркоманы, этаминал натрия и пончики из гидропоники. Итак, давай начнем!

Как-то раз я решила попробовать закладки, и зашла в магазин, где слышала, что продают всякую дурь. Захожу внутрь – и вижу этих хипповых наркоманов, которые смотрят на меня, словно я пришла с ЛСД кислотой. Но я не смутилась, потому что здесь я была, чтобы купить кодеин. Наконец, нашла эфедринщика, который так и просиял от своей «товарки». Я прикупила несколько закладок и была счастлива, словно героином.

А потом мне предложили работу в этом магазине. Я подумала, что это может быть весело – ведь я всегда хотела быть ближе к миру наркотиков. Итак, приступила к работе в этом стремном магазине. Моими обязанностями было продавать наркотики и общаться с клиентами.

Один из клиентов, назовем его Вася, был настоящим экспертом в области наркотиков. Вася часто спрашивал у меня, есть ли что-то на подъем, и я ему предлагала этаминал натрия или героин – на выбор. Бывали и такие моменты, когда Вася просил что-то покрепче, и я предлагала ему ЛСД кислоту. Но в итоге Вася всегда уходил с хорошим настроением и горящими глазами.

Наши клиенты были весьма разнообразными – и молодежь, и взрослые. Кто-то был настоящим наркоманом, кто-то просто хотел поэкспериментировать. Но одна вещь объединяла их всех – они все искали легкости в воздухе и покоя в своих головах.

Работа в этом магазине была, конечно, странной и стремной. Я видела так много бедных душ, погруженных в мир галлюцинаций и зависимостей. Но я старалась оставаться на плаву и сохранять свое чувство юмора.

Помнится однажды я заметила, что в магазине появились новые закладки – какие-то супер-мега-ультра-экстрим-ультимативные. Все клиенты были в восторге, и я решила тоже их попробовать. Взяла я одну из этих закладок и решила проглотить.

Ну что сказать, эта закладка сделала меня еще более наркоманской комикой. Все начало казаться смешным – хипповые наркоманы, этаминал натрия и пончики из гидропоники. Я смеялась до слез, а клиенты смотрели на меня, словно я слегка съехала с катушек.

Со временем я поняла, что работа в этом магазине – это не мое призвание. Я поняла, что не хочу быть частью этого стремного мира. Я хотела большего, чем просто продавать наркотики.

И вот однажды я собрала все свои силы и решила уволиться. Я объявила об этом хипповым наркоманам, этаминал натрию и пончикам, и все они смотрели на меня, словно я решила уйти в иномир. Но я не раздумывая покинула этот магазин и отправилась искать свое настоящее предназначение.

Так что, братишка, никогда не забывай – наркотики это плохо, и работать в стремном магазине – еще хуже. Держись подальше от этого зла и ищи свой путь в этом безумном мире!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.